Комплекс охоронно-захисних программ “Відсіч”

Навичка 1. «Самостійна робота. Перевірка охоронної поведінки та реакції на ласощі. Груповий тиск на собаку та перевірка вміння обходити підставлені під укус предмети».

Собака ставиться на глуху прив’язь (або на блок пост довжиною 12 м). Біля прив’язі накидані різноманітні ласощі. Через декілька хвилин до собаки йде ВПР в захисному костюмі, закритому цивільним одягом. В руках він тримає чохол від рукава.
Його завдання – забрати «вимпел», який лежить на відстані 1м позаду місця прив’язі (або пройти під блоком). ВПР має право умовляти собаку та подавати їй будь-які команди. ВПР рухається повільно, захищаючи себе чохлом – нав’язуючи його собаці для укусу. Він повинен зупинитися відразу після результативної атаки собаки. Якщо собака хапає чохол, ВПР, не випускаючи його з рук, продовжує рухатись далі. Якщо результативної атаки немає, він повинен забрати «вимпел», або пройти через блок, віддаючи собаці чохол, коли вона вже не має змоги його вкусити.
Провокувати собаку на атаку заборонено, рухи ВПРа повинні бути повільними.
Незалежно від результату перевірки, ВПР відходить від собаки і приєднується до групи людей, які стоять в 10 кроках перед собакою. Група починає активно рухатись в напрямку собаки. Вони голосно кричать, розмахують руками та кидають в собаку пусті пластикові пляшки та м’які іграшки. Група зупиняється в двох кроках перед собакою, а ВПР в костюмі продовжує атаку. Він повинен зупинитися відразу після результативної атаки собаки. Якщо атаки немає,він повинен доторкнутись до місця прив’язі.

Навичка 2. «Перевірка підлеглості собаки власникові».
Знявши собаку з прив’язі, учасники проходять через коридор шириною в 3 кроки із 6-8 людей, які спокійно стоять. Собака йде на короткому повідку. Вона повинна демонструвати уважність та готовність будь-якої миті відбити напад на власника, але не атакувати нікого із учасників коридору. Головне – власник повинен продемонструвати впевнений контроль над собакою.

Навичка 3. «Захист власника від нападника із ножем».
Коли учасники пройшли «коридор», до них швидким кроком підходить ВПР, який тримає в руках муляж ножа. Власник собаки робить кілька кроків назад, намагаючись уникнути зіткнення та наказує ВПРу не наближатися до нього. Наблизившись, ВПР намагається підставити собаці для укусу своє передпліччя(демонструючи за 3 кроки до собаки, в якій руці він тримає ніж)і нанести їй плавний боковий удар ножем. ВПР наносить лише один удар і завмирає після першої ж результативної атаки собаки. Власник повинен вивести собаку з-під удару, рухаючись в протилежний від озброєної руки бік, та намагатись вивести нападника з рівноваги і повалити на землю.

Навичка 4. «Фронтальна атака із відволікаючими предметами».
Власник утримує собаку за нашийник. В 20 кроках перед ним розташовується ВПР, який водній руці тримає набиту ганчір’ям «ковбасу» довжиною 1 метр (наприклад, зроблену із однієї штанини). Перед ВПР лежить м’яч. По команді власника собака пускається на ураження. Після цього власник нерухомо і мовчки знаходиться на місці. ВПР б’є ногою м’яч в бік собаки, не ставлячи завдання влучити в неї (влучання не впливає на оцінку). ВПР здійснює т.з. «лобову атаку», розмахуючи «ковбасою» та намагаючись наносити нею удари по собаці. Він зобов’язаний здійснювати максимальний психологічний тиск на собаку, вести себе максимально агресивно, імітувати максимальну загрозу та наносити удари ковбасою ДО результативної атаки. Завдання ВПР – залякати собаку та дійти до власника. Вправа закінчується відразу після першої результативної атаки собаки.

Навичка 5. «Робота в наморднику. Вибір та нейтралізація озброєного противника».

ВПР в повсякденному одязі, озброєний пістолетом, виводить двох «заручників», один з яких одягнений в захисний костюм. Останнього ВПР тримає за комір костюма, приставивши йому пістолет до потилиці.
В 10 кроках перед ними розташовується власник з собакою. Собака в наморднику.
Озброєний ВПР імітує удар по «заручнику» в костюмі, і той падає. Власник відразу пускає собаку на ураження, а ВПР стріляє в їх сторону і завмирає нерухомо, з витягнутою вперед рукою з пістолетом. Як тільки собака починає атаку, другий «заручник» починає тікати (назад, під кутом 45 градусів по відношенню до лінії атаки собаки).
Собака повинна атакувати озброєного противника і «працювати» з ним до підходу власника, не чіпаючи «заручників».